Моя сім'я переїхала до столиці, коли мені було 15 років. Батьки мої досить-таки заможні люди і мають непоганий вага в московському суспільстві. Я ніколи ні в чому не потребувала, оскільки є єдиною і найулюбленішою дочкою. Після закінчення школи я вступила до університету на факультет державного управління. Освіта завжди давалося мені легко, і я без проблем отримала такий довгоочікуваний для батьків червоний диплом. Так як батьки мої крутилися у вищих колах, то питання про моє працевлаштування не стояло. Відразу після навчання я стала працювати головним спеціалістом в київській адміністрації. Робота моя мені ніколи не подобалася, тому щоб відразу не засмучувати моїх батьків я стала поєднувати офіційну роботу з роботою в інтим салоні. Не подумайте, робота повії Києва була не для мене. А в салоні я почала працювати в якості помічниці керуючого, мого однокурсника Олексія. Ця сфера діяльності мене приваблювала куди більше державної служби і, трохи помучившись, я зі скандалом звільнилася з адміністрації.
Моя робота в салоні була не складною, але дуже цікавою. У мої обов'язки входила охорона персональна кожної окремої повії салону. Я прекрасно розуміла, що повії працюють в жахливих умовах в плані ризику, і я вирішила будь-якими методами знизити останні до мінімуму. Я багато читала, аналізувала, спілкувалася з самими «дівчатками» і фахівцями з безпеки. Я постійно удосконалювала охорону наших «нічних метеликів» і робила все, щоб вони відчували себе максимально комфортно. Не було такої проблеми, яку я не могла б вирішити, і навіть якщо мені доводилося мати справу з непокірними клієнтами, я завжди з гідністю і без неприємностей вирішувала конфлікт. Мої старання і старанності, зрештою, були винагороджені. Начальство моє не могло не помітити моїх праць і успіхів, і мені було запропоновано підвищення, вірніше навіть не підвищення, а більше коло обов'язків за солідну підвищення заробітної плати. Відмова була рівносильний звільненню, та й я про це не думала. Отже, в кінцевому підсумку під моїм керівництвом виявилося не один, а цілих три публічних будинки з їх 120 повіями і цілою армією персоналу.
Відтепер вільного часу у мене було мінімум, а клопоту і обов'язків максимум. Я була практично повноправною керівницею трьох салонів, так як офіційні їхні директори з'являлися там дуже рідко. Мені підпорядковувалися як самі повії Києва, так і весь персонал кожного інтимного салону. Жодна повія не мала права виїхати на виклик без мого дозволу. Моя влада була необмежена, але я їй не зловживала. З усіма людьми, що працюють під моїм керівництвом, у мене склалися дружні довірчі відносини. Їздити, правда на собі я нікому не дозволяла, але і не була тираном-керівником. Справи в моїх салонах йшли з кожним днем все краще і краще, клієнтура росла, кількість інцидентів було мінімальним і моє керівництво, помітивши всі ці зрушення на краще, вирішило повісити на мене ще парочку інтим закладів. Зрозуміло, що фізично для мене це було неможливо, тому мені і дозволили обзавестися потрібною кількістю заступників. Робота кипіла, персонал я підібрала тлумачний, мої підлеглі, як і мої шефи не могли на мене натішитися. Хоча я і страшенно втомлююся, робота моя мені дуже подобається. Мої батьки, через три роки мене пробачили, оскільки вони чудово розуміють, що кожна людина повинна займатися тільки улюбленою справою, інакше толку не буде. Я рада, що моя кар'єра склалася саме таким чином і в іншому амплуа себе просто не бачу.
Немає коментарів:
Дописати коментар